Микола Васильович Лазарович народився 17 березня 1963 р. у селі Баня-Березів Косівського району Івано-Франківської області в сім'ї службовця.

Батько — Василь Григорович (1934–2005) ще в дитинстві через свою надмірну допитливість став інвалідом ІІ-ї групи — навесні 1948 р. йому відірвало праву руку, коли намагався ознайомитися з принципом дії однієї з повоєнних мін. Тому змушений був шукати свого місця в житті через наполегливе навчання — спочатку в школі (до речі, його зразу взяли до 2-го класу, оскільки вже в 5 років читав газети), згодом у Чернівецькому фінансово-економічному технікумі. Далі, працюючи впродовж усього свого життя на посадах завідувача сільським клубом, секретаря і голови сільської ради, фінінспектора, він постійно підвищував свій інтелектуальний рівень — його рідко можна було побачити без книги в руках. Напам'ять знав «Кобзар» Т. Шевченка, «Співомовки» С. Руданського, безліч пісень, віршів, леґенд. Значною мірою під впливом батька Микола, навчаючись ще в Бані-Березівській восьмирічній школі, перечитав величезну кількість книг, насамперед історичних, — спочатку з сімейної бібліотеки, яка нараховувала кілька тисяч томів, пізніше зі шкільної та сільської.

Мати — Ганна Василівна, 1942 р. н., своє життя присвятила сім'ї, передусім дітям — Василеві, Миколі, Ганні, докладаючи всіх зусиль, щоб вони насамперед виросли порядними і працьовитими людьми. Будучи прекрасною майстринею з виготовлення гуцульських килимів, вона своїми руками виткала їх не одну сотню, а також навчила цього ремесла дітей. Її й досі важко уявити без якоїсь роботи — куховарення, прибирання, прання, прасування, порання на городі, коло худоби, вишивання тощо.

По закінченні восьмирічної школи з похвальною грамотою, в 1978 р., Микола вступив на механічний відділ Коломийського технікуму механічної обробки деревини, який закінчив у 1982 р. Певний час працював старшим майстром Балтського мебельного комбінату.

З 1982 по 1984 р. Микола служив у армії — в роті почесної варти Прикарпатського військового округу в м. Львові; був старшим сержантом, заступником командира взводу. Після демобілізації вступив на історичний факультет Кам'янець-Подільського педінституту. Першою пробою творчих сил Миколи на науковій ниві стала праця над дипломною роботою «Соціальні відносини в Україні у середині XVII ст.», яку він виконав і успішно захистив під керівництвом доцента (нині професора) В. Степанкова.

Етапним у житті Миколи став 1986 р., у травні якого він одружився зі своєю одногрупницею Наталкою Кушнір. На весіллі, яке відбувалося в Карпатах і про яке досі ходять леґенди, гуляла вся група. Медовий місяць молодого подружжя проходив доволі екстраваґантно — у будівельному загоні. Через рік у них народився син Олег.

У 1989 р. М. Лазарович із відзнакою закінчив інститут і разом із дружиною був направлений на роботу до Кременеця, де працював викладачем суспільних дисциплін та головою студентського профспілкового комітету педагогічного коледжу ім. Т. Шевченка. З 1995 р. працює викладачем кафедри українознавства Тернопільської академії народного господарства (ТАНГ). У березні 1996 р. став кандидатом історичних наук, а у 1998 р. здобув наукове звання доцента. Упродовж 2005–2008 рр. очолював кафедру українознавства Тернопільського національного економічного університету (ТНЕУ). У 2014 р. захистив докторську дисертацію; нині — доктор політичних наук, професор кафедри документознавства, інформаційної діяльності та українознавства ТНЕУ.

2006 р. Миколу Васильовича нагороджено Почесною грамотою Міністерства освіти і науки України, а 2009-го йому присвоєно почесне звання Заслужений працівник освіти України.

Громадська діяльність

Під час навчання в інституті М. Лазарович займався активною громадсько-політичною діяльністю, виконував обов'язки старости групи, був обраний депутатом Кам'янець-Подільської міської ради народних депутатів (1987–1990 рр.). Брав активну участь у процесах українського національного відродження другої половини 1980-х — початку 1990-х років. Зокрема, був одним із організаторів дискусійного політклубу «Планета», який у 1985-1989 роках діяв на історичному факультеті Кам'янець-Подільського педінституту. Його члени, виступаючи в багатьох колективах міста та області, гостро критикували партійно-державне керівництво республіки, передусім першого секретаря ЦК КПУ В. Щербицького.

Доволі сміливим кроком М. Лазаровича, що засвідчив громадянську позицію, став його виступ як депутата на сесії міської ради народних депутатів 17 червня 1988 р., у якому він, серед іншого, з болем говорив про триваючу русифікацію міського життя Кам'янця-Подільського. У листопаді 1988 р. Микола організував у Кам'янці-Подільському акцію збору підписів за надання українській мові державного статусу, за що під тиском місцевого управління КДБ та міському КПУ ледь не був виключений з інституту.

Активну участь у процесах українського національного відродження Микола продовжив під час праці в Кременецькому педагогічному коледжі ім. Т. Шевченка. Зокрема, окрім викладацької та профспілкової роботи, на новому місці він разом зі студентами допомагає відновити козацькі могили на П'ятницькому цвинтарі в Кременці, демонстративно виходить із лав ВЛКСМ, вступає до Народного руху України, на загальноміських мітингах та шпальтах місцевої преси активно виступає за державну незалежність України, повернення національної символіки, демократизацію суспільства.

Напередодні Всеукраїнського референдуму на підтвердження Акта проголошення незалежності України впродовж жовтня-листопада 1991 р. М. Лазарович як член організаційно-ідеологічного відділу Всеукраїнського штабу «Референдум» працював у Сумській області, де займався організацією обласного і районних референдумних штабів.

Під час Помаранчевої революції М. Лазарович упродовж двох тижнів перебував у Києві, де разом із викладачами і студентами ТАНГ, сотнями тисяч українців відстоював ідеали Свободи. Якою мала стати Україна у випадку перемоги провладної команди, він мав змогу оцінити на прикладі історії з написаним ним матеріалом до підручників і посібників, виданих за співавторством з професорами Б. Лановиком, З. Матисякевичем і доцентом Р. Матейком у Києві і Тернополі. Об'єктивний аналіз суспільно-політичного та економічного становища в державі наприкінці ХХ — на початку XXI ст., який містився у зазначеному матеріалі, не сподобався правлячому режимові. За деякими даними, з книгами ознайомлювався навіть сам глава кучмівської адміністрації В. Медведчук. Була дана команда зробити «оргвисновки» стосовно авторів. Лише порядність керівника ТАНГ професора Сергія Юрія, який відмовився виконувати абсурдні вказівки, позбавила їх неприємностей.

Не зважаючи на вік та стан здоров'я, через який йому кілька разів відмовляли в мобілізації, добровольцем пішов захищати Україну від російських агресорів.(Від 14 лютого 2015 до 22 січня 2016 на службі у Збройних силах України, учасник бойових дій на Сході України.)

Наукова діяльність

Упродовж 1993–1995 років М. Лазарович навчався в аспірантурі ТАНГ. Тема кандидатської дисертації — «Українське січове стрілецтво: формування, ідея, чин». У 2000 р. вийшла його перша монографія «Українські січові стрільці: національно-політична та культурно-просвітницька діяльність». У 2010–2013 рр. навчався в докторантурі з відривом від виробництва при Чернівецькому національному університеті ім. Ю. Федьковича за спеціальністю 23.00.02 — політичні інститути та процеси. 28 лютого 2014 р. захистив докторську дисертацію «Політика українських урядів періоду визвольних змагань 1917–1921 років щодо національних меншин». Коло наукових інтересів М. Лазаровича — політична історія українського національно-визвольного руху 1914–1921 років; Голодомор 1932–1933 років. Він є автором і співавтором понад ста сімдесяти наукових робіт.

Окрім написання монографій, наукових статей, підручників і посібників, М. Лазарович є частим гостем у ефірах теле- і радіопередач, на шпальтах преси. Важливим аспектом його наукової діяльності є також опонування дисертацій, відгуки на автореферати, виступи на наукових конференціях, редагування наукового збірника «Українська наука: минуле, сучасне, майбутнє», який затверджений ВАК України як фахове видання з економіки.

Член редакційної колегії 3-томного енциклопедичного видання «Тернопільщина. Історія міст і сіл».

Контакти

Видавництво "Джура"

 вул. Поліська, 5

м. Тернопіль, Україна 46000

+380 (352) 258 880

+380 (352) 256 940

+380 (68) 933 92 50

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Facebook