Євстахій Добровольський  народився 1927 року в селі Ліщовате Ліського району біля Перемишля (Надсяння).Дитячі роки провів у рідному селі. Тут же в 1940 році закінчив шість класів неповносередньої школи. У перші роки війни жив у Самборі – закінчив технічну школу і став електриком п’ятого розряду.

Весною 1944 р.  вступив в ОУН -" Юнацтво ". 17 червня 1944 року німці хотіли вивезти пана Євстахія на роботи в Німеччину, але вчителі дали можливість утикти. Уникнувши вивезення в Німеччину йде в гори і вступає в лави Української Повстанської Армії. З 15 липня 1944 р. по жовтень 1947 р. брав участь у визвольних   змаганнях на теренах Закерзоння. Коли Радянська армія пішла на польську територію, сотня пана Добровольського перетнула кордон у місті Сколе Львівської області. Упівці отримали наказ іти на захід, перейшли на польську територію і були там до осені 1947-го. Воював  під псевдо "Лісовий" в складі куреня "Рена" (командир Василь Мізерний) в сотні "Ластівки" .Три місяці вишколювався в військовій школі у сотенного «Громенка», що в селі Березка на Лемківщині.В рою був звичайним стрільцем. Пізніше - у розвідці сотні, бо мав середню освіту.  У 1948-1949 рр., перейшовши радянський кордон, опинився на тереторії СРСР, де два роки прожив, як "нелегал" . У селі Ганачів Львівської області був крамарем. Йому вдалося виробити фальшивий паспорт на прізвище Савчак.

 А влітку 1949-го, коли арештували одного чоловіка, який  допомагав упівцю,  зрозумів, що треба тікати.і . У  лютому 1950 року заарештованний  на Тернопільщині. в селі Криве .Опинився у тернопільській слідчій тюрмі КДБ.Засуджений "Особим Совєщанієм" на 9 місяців тюрми в Тернополі та 10 років таборів без права поверненя в Україну.У 1950- 1953 роках відбував присуд у Карагандиських концтаборах, а 1953- 1956 у Воркуті. Звільнився 4 вересня 1956 року за рішенням комісії Верховної ради СРСР. У Воркуті пан Євстахій одружився. З дружиною познайомився в таборі обоє засуджені за 54 статею(Стаття 54 Кримінального кодексу УРСР  — стаття, що передбачала відповідальність за «контрреволюційну діяльність», «зраду батьківщини»).Після звільнення з табору ще 10 років, до 1966-го, мусив відбути у Воркуті, бо не мав паспорта, не мав права приїхати в Україну.Незважаючи на всі складнощі, здобув вищу освіту. На свято Петра і Павла 1966 року повернувся на Україну і згодом з сім’єю оселився в Калуші – це було єдине місто, яке приймало колишніх політв’язнів. Пропрацював 25 років на калуському хімоб’єднанні. До Тернополя переїхав аж в 1996-му.  

Контакти

Видавництво "Джура"

 вул. Поліська, 5

м. Тернопіль, Україна 46000

+380 (352) 258 880

+380 (352) 256 940

+380 (68) 933 92 50

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Facebook