Як святкували Різдво на Шумщині у ХХ столітті

christmas
Попри те, що Святвечір із запашною кутею та величні Різдвяні богослужіння вже відбулись, Дух Різдва ще витає у наших домівках, а вже 14 січня український народ знову святкуватиме Щедрий, або Багатий вечір, який означає початок нового року за старим стилем, та вшановуватиме пам’ять Святого Василія. А незабаром – і Водохреща.
 Так Шумщина ХХ століття справляла знаменні зимові дати досить цікаво й колоритно. Це зафіксувалось у пам’яті Георгія Петрука-Попика – відомого українського літератора та громадського діяча, а колись – маленького хлопчика, який з нетерпінням чекав Різдва.

…У кімнаті батько поставив надто красиву, підібрану зі смаком ялинку… На все життя запам’яталися мені тодішні ялинкові прикраси: паперові ангелики, різнокольорові баньочки, вертепники, заповнені солодким горошком, червонобокі яблука, горіхи, цукерки в різнобарвних обгортках та золоті рибки-підсвічники зі свічечками в коронах.

Надвечір готували до Святої вечері стола. На покуть, під образ Бога-Отця батько клав трохи сіна і ставив житнього снопа, котрого у нас ніколи не називали й не називають дідухом. Після першої вечірньої зірки, зговоривши  молитви, сідали вечеряти.

Кутя стояла серед стола… Крім добре звареної товченої пшениці й засолодженої медом води, в якій вона кипіла, до куті більше нічого не додавали: ні маку, ні горіхів, ані інших ласощів. Пшеницю на кутю батько товк у ручній ступі. Відтак мама віяла потовчене зерно і багаторазово промивала його, виливаючи воду під яблуні.

…На перший день Різдва після обіду з восьмикутними звіздами просилися до хати колядники. Колядували й колядують та ходять з вертепом у нас лише хлопчики.

…Святкували тільки Новий рік за юліанським літочисленням (старим стилем). Не чув я тоді про Маланку. Передноворічний Багатий вечір розпочинав батько з підв’язування дерев у саду. Мовляв, аби родили рясніше. Але передноворічний вечір називається не тільки Багатим, а й Щедрим, тому після вечері під вікна приходили гурти щедрувальниць (щедрували в моїй Іловиці тільки дівчата). Ті щедрівки лунали в різних кутках села далеко за північ.

…Пісну вечерю напередодні Водохреща називають у нашому селі Другою Вілією. Перед тим, як сісти за стіл, тато мачав кропило з пучка колосся й святив ним спочатку стайні, де стояла худоба, а відтак інші приміщення. Після освячення на кожних дверях малював крейдою хрестики.

…22 січня цикл різдвяних свят завершувався, й люди знову поринали в буденні свої турботи, у вир копіткої селянської праці. До цього дня, починаючи із 7 січня, в господарстві було дозволено лише худобу порати.

 

Із книжки: ГЕОРГІЙ ПЕТРУК-ПОПИК. У КІГТЯХ БІЛОГО ОРЛА (1932-1939). Перша книга акросемилогії життя «Очима і серцем». – Тернопіль : Джура, 2017. – 184 с.

Зображення: lux.fm

Прочитано 490 разів Останнє редагування Четвер, 11 січня 2018 13:20

Контакти

Видавництво "Джура"

 вул. Поліська, 5

м. Тернопіль, Україна 46000

+380 (352) 258 880

+380 (352) 256 940

+380 (68) 933 92 50

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Facebook