Улас Самчук. Читати не можна забути

   Цьогоріч 20 лютого виповнюється 113 років від дня народження«Гомера Волині», Уласа Олексійовича Самчука. Ця подія щороку звертає нас до творчості письменника, журналіста і редактора, а ще змушує задуматись: чи заслужив популярність Улас Самчук, і кому потрібні "Волинь" та "OST".

 

Народився митець в українському селі Дермань у часи Російської імперії. У його житті були «одинадцять років війни та революції, п’ятнадцять років вигнання, чотирнадцять миру. Польська, німецька, мадярська в’язниці. Тричі нелегальний перехід кордону; повстання України, Польщі, Чехословаччини, Карпатської України, Протекторату, Генерального Губернаторства, Райхскомісаріату України, Другого Райху, Третього Райху...», спроба переходу польсько-радянського кордону Збручем – і наслідок – піврічне увʼязнення.

 

images

У 1927 році Самчук опиняється у Німеччині, згодом – у Празі. Тоді у його житті починаються «європейський» та «американський» періоди. Останнім і закінчується життєва дорога волинянина у 1987 році у пансіонаті біля Торонто, після виснажливої праці й поневірянь. Проте за життя письменник ще встигає здійснити мрію – у 1941-1944 рр. повертається в Україну, тут засновує газету «Волинь».

Тепер головний редактор «Волині» виступає з лекціями, заявляє про себе як публіцист – у його доробку «шість книжок темпераментного аналізу подій по живих слідах», але через цей доробок знову змушений тікати за кордон.

У свій час Улас Самчук зазнає впливу більшовицької пропаганди і навіть хоче втекти до СРСР (будучи на території, підвладній Польщі), щоб стати там радянським письменником, але згодом сам критикує комунізм: «у цьому їх (більшовиків) слабкість, їх неспроможність і вбогість. Вони не бачать мети життя взагалі, бо звели його до мізерії, п’ятирічок, жилплощі, а в разі відчаю — до кулі в потилицю». Можливо, саме антикомунізм і так звана «співпраця» з німецькими окупаційними військами та «німецький» період життя письменника дає підставу радянській владі говорити, що Самчук – німецький прибічник і ворог СРСР.

Сорок повоєнних років Улас Самчук перебував на еміграції. За кордоном заробляв на хліб і творив. Про письменника було небагато чути на батьківщині, але за життя він став відомим у країнах Європи й Америки. Систематично друкуватись почав, потрапивши до Праги. Хоч в основному видавався за кордоном, траплялись публікації і в західноукраїнській періодиці. А чи зміг би публікуватись в СРСР? Відповідь очевидна.

Самчук-нацист, фашистський прихвостень, літературний співець куркульства – ось ким був у Радянському Союзі, а на його «шкідливі та антирадянські» твори накладено вето.

Зрада Радянському Союзу – зручна тема для комуністичних авторів. Дехто з них досі не може викреслити У. Самчука зі списку буржуазно-націоналістичних письменників, а ще ностальгує за «славним» СРСР. До прикладу матеріали із сайту КПУ та російських новин під провокаційними заголовками «Прислужник палачей: нацист Улас Самчук, возглавлявший газету «Волынь»» або «В программу украинских школ включили книги пособника Гитлера». Ось про що пишуть: «Тот факт, что Самчук имел возможность свободно публиковать их на Западе (после войны он около 40 лет прожил в Канаде), но тем не менее они не привлекли особого внимания международной литературной общественности, говорит сам за себя. Думаю, что если была бы хоть малейшая возможность раскрутить этого враждебного Советскому Союзу писателя, это бы непременно сделали. Но уровень таланта не позволил Самчуку оказаться в одном ряду с такими звездами литературной эмиграции, как Бунин, Солженицын или Бродский».

skrin kpu

skrin ros

 

За рубежем СРСР, де проживав наш земляк, його вважали елітою світового письменства, було за честь про нього писати, перебував у епіцентрі громадсько-політичного життя. Саме він вперше сказав про голодомор (роман «Марія») та УПА («Чого не гоїть огонь») за кордоном, про що «на родине» замовчували.

Еміграція спричинила зміни у світогляді митця. Вплив мало те, що країни, де перебував, були центрами мистецького життя. Із 1927 року навчається у Бреславському Університеті, згодом – слухач в Українському вільному університеті у Празі. У Німеччині «вперше пізнав як виглядають культурні люди» і, дійсно, європейське життя суттєво різнилось від радянського.

Письменник стверджував, що виїзд за кордон не був утечею, а необхідним кроком для самозбереження та свободи слова. Цей крок він переживав аж надто болюче (аж 17 років не вдавалось вирватись додому), але усвідомлював, що зможе писати, лише будучи вигнанцем. А як було б удома? Відповідає сам: «Всі мої товариші, які мали більше «щастя» прорватися туди, як правило, загинули».

Саме за кордоном в Уласа Самчука виникли задуми романів «Волинь» та «OST», там «вперше зʼявилась туманність, з якої поволі вимальовувались контури майбутньої «Волині».

                                                    volun  ost1  sheremeta

Твори У. Самчука, видані у діаспорі

Події роману «OST», про які було заборонено говорити, відбувались незадовго до видання кожного наступного тому, а весь західний світ вже бачив СРСР як у дзеркалі. «OST» був написаний по гарячих слідах, згодом, як і «Волинь» став світовим хітом.

Розпад Союзу із підгнилою системою пролив світло на спадщину У. Самчука. Від часу його смерті уявлення про мистецтво змінились, як і про літературу, а зі зміною політичної ситуації в Україні роман набув нового значення.

Із проголошенням незалежності України завісу заборон знято і суспільство пожвавлюється, рукописи письменника стають набутком України.

Самчук викликає зацікавлення у літературній спільноті, його починають вивчати, проте сучасні критики і досі вважають, що як журналіст і письменник він розкритий неповністю.

Найсучасніших перевидань відомих творів «Гори говорять», «Волинь», «На білому коні», «Чого не гоїть огонь», «Юність Василя Шеремети» зовсім мало, а деякі годі шукати. До прикладу, трилогію «OST» одним твором було видано лише раз – до 100-річчя письменника. Окремими книгами «Морозів хутір» (1948), «Темнота» (1957) і «Втеча від себе» (1982) видані у Європі й Америці.

«OST» Улас Самчук вважав своїм найвагомішим внеском у літературу, і працював над ним найдовше. «З Ост я мучуся, як сто чортів, коли будували своє пекло, і не можу від нього відчепитися…», а ще «після OST-а – хоч з моста», – іронізував письменник.

Нещодавно натрапила на оголошення, у якому пан зі Львова пропонував перший том «OST» у доброму стані за 350 грн. На моє щире здивування й обурення такою ціною він емоційно відповів: «Це ж OST! Ви його і за 550 не знайдете!». Така вартість видання дійсно свідчить про те, що книгу знайти важко, проте, за даними видавництва «Джура», яке зробило перше перевидання, книги вистачить щонайменше на пів тисячі поціновувачів, до того ж за демократичною ціною, а зараз відбувається підготовка додруку 2 і 3 томів.

skrin oholoshennia

temnota prodazh

Нещодавно вдалось поспілкуватись зі ще одним шанувальником творчості Самчука. «Перший том трилогії Тернопільського видавництва у мене є, але ж він – не найцікавіший! Тепер шукаю 2 і 3 томи. Видання знайшов аж у Росії (!), але вартість доставки «кусається». І взагалі дивно: чому багато вартісних книг неможливо знайти в Україні?», – розповів п. Роман.

То чому ж так важко знайти книги письменника, який усе життя прагнув справедливості, і чи популярний Самчук в Україні? Думаю, недостатньо, але це питання залишається відкритим, як і більшість питань у нашій державі.

Прочитано 313 разів Останнє редагування П'ятниця, 02 березня 2018 13:38

Контакти

Видавництво "Джура"

 вул. Поліська, 5

м. Тернопіль, Україна 46000

+380 (352) 258 880

+380 (352) 256 940

+380 (68) 933 92 50

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Facebook